ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приватизації державного майна

Законопроект
Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка

З метою створення умов для розвитку промисловості України, залучення необхідних для цього інвестицій, підвищення ефективності економіки та посилення її конкурентоспроможності Верховна Рада України постановляє:

  1. Закон України «Про приватизацію державного майна» (Відомості Верховної Ради України, 1992, №  24, ст.  348 із наступними змінами), викласти в такій редакції:

 

«ЗАКОН УКРАЇНИ

Про приватизацію державного майна

 

Цей Закон регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Поняття приватизації

  1. Приватизація державного майна (далі - приватизація) – платне відчуження частки в уставному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю єдиним учасником якого є держава та акцій, що належать державі в акціонерному товаристві, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону.
  2. Продаж інших об’єктів державної власності, що належать державним підприємствам, майно яких не підлягає приватизації, державним установам та організаціям, у тому числі разом із земельними ділянками, на яких такі об’єкти розташовані, здійснюється у порядку, встановленому цим Законом за умови наявності відповідного рішення, прийнятого у порядку та випадках, встановлених законодавством про управління державним майном.
  3. Продаж об’єктів комунальної власності у випадках, встановлених законодавством про місцеве самоврядування, може здійснюватися в порядку, встановленому цим законом, за умови прийняття відповідного рішення органом, уповноваженим розпоряджатися такими об’єктами.

 

Стаття 2. Законодавство України про приватизацію

  1. Законодавство України про приватизацію складається з цього Закону,  інших законів України з питань приватизації.
  2. Дія цього Закону не поширюється на:

приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків;

приватизацію земель та земельних ділянок державної власності, крім земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать товариствам з обмеженою відповідальністю або акціонерного товариства, єдиним учасником (акціонером) якого є держава.

 

Стаття 3. Об'єкти приватизації

 

  1. До об'єктів державної власності, що підлягають приватизації згідно з цим Законом, належать частки в уставному капіталі товариств з обмеженою відповідальністю, єдиним учасником яких є держава, акції, що належать державі в акціонерних товариствах крім випадків, якщо цим Законом не буде передбачено інше.  
  2. Приватизації не підлягають частки товариств з обмеженою відповідальністю єдиним учасником яких є держава або акції, що належать державі в акціонерних товариствах, що були включені до Переліку господарських товариств, державні пакети акцій (часток) яких не підлягають приватизації.
  3. Перелік господарських товариств, державні пакети акцій (часток) яких не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

 

Стаття 4. Державні органи приватизації

  1. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження:

здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації, у тому числі щодо управління товариствами з обмеженою відповідальністю, єдиним учасником яких є держава (зокрема, призначення або звільнення керівника, його заступника, головного бухгалтера, його заступника, членів ревізійної комісії тощо), за виключенням тих товариств, що були включені до Переліку господарських товариств, державні пакети акцій (часток) яких не підлягають приватизації;

передають товариства, внесені до Переліку господарських товариств, державні пакети акцій (часток) яких не підлягають приватизації в управління відповідних державних органів;

у порядку та випадках, передбачених Кабінетом Міністрів України, приймають рішення про перетворення товариств з обмеженою відповідальністю, єдиним учасником якого є держава на акціонерні товариства;

здійснюють заходи щодо забезпечення підготовки об’єкту приватизації для його продажу на електронному аукціоні, в тому числі залучають третіх осіб відповідно до цього Закону та надають залученим особам можливість розміщувати інформацію про об’єкт приватизації, отриману в результаті підготовки об’єкту до приватизації (у тому числі відомості приватизаційного досьє та інші відомості, що підлягають встановленню відповідно до цього Закону) на власному офіційному сайті в мережі Інтернет;

здійснюють заходи щодо забезпечення, у тому числі фінансового за рахунок коштів Фонду приватизації, процесу підготовки та оформлення документів на об’єкти нерухомого майна, які належать відповідному товариству з обмеженою відповідальністю, єдиним учасником якого є держава або акціонерному товариству, у статутному капіталі якого є державна частка (акції);

здійснюють відповідно до законодавства комплекс заходів щодо забезпечення прозорості приватизації, висвітлення приватизаційних процесів (у тому числі про перебіг електронних аукціонів) шляхом оприлюднення та постійного оновлення інформації (у тому числі повного списку об’єктів, які підлягають приватизації, переліку електронних торговельних майданчиків, які надають послуги з проведення електронних аукціонів, переліку банківських установ, що можуть приймати сплату гарантійних депозитів, інформації про укладені договори купівлі-продажу тощо) на власному офіційному веб-сайті в мережі Інтернет;

на підставі відомостей, отриманих під час проведення підготовки до приватизації, формують лот електронного аукціону, створюють умови для автоматичного внесення до обраного ініціатором електронного аукціону електронного торговельного майданчику інформацію про обраний ініціатором об’єкт приватизації (лот);

приймають рішення про проведення аудиторської перевірки щодо об’єктів приватизації, вартість яких перевищує п’ятсот мільйонів гривень;

укладають договір купівлі-продажу з переможцем електронних торгів в порядку, встановленому законодавством про електронні аукціони;

здійснюють захист майнових прав господарських товариств, частка (акції) яких належать державі, на території України та за її кордоном;

розробляють Типовий договір купівлі-продажу об’єкта приватизації на електронному аукціоні;

контролюють стан виконання умов укладених договорів купівлі-продажу щодо відповідного об’єкта приватизації;

мають інші повноваження, передбачені законодавством про приватизацію.

  1. Державні органи приватизації оприлюднюють та надають інформацію за запитами відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

 

Стаття 5. Покупці

 

  1. Покупцями об'єктів приватизації можуть бути:

громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства;

юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною другою цієї статті;

юридичні особи інших держав.

  1. Не можуть бути покупцями:

юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків;

органи державної влади;

державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, державні акціонерні товариства (компанії), їх дочірні компанії та підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, єдиним учасником яких є держава, державні установи;

особи, зареєстровані в офшорній зоні (перелік таких зон визначає Кабінет Міністрів України) чи країнах, включених FATF до списку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;

фізичні та юридичні особи держави, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором;

фізичні та юридичні особи, які включені до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

особи, які прямо чи опосередковано контролюються особами, що визначені в частині другій цієї статті.

 

Розділ II

ПОРЯДОК ПРИВАТИЗАЦІЇ

 

Стаття 6. Порядок приватизації

 

  1. Приватизація державного майна складається з наступних послідовних дій:

1) підготовка об’єкту приватизації для продажу на електронному аукціону;

2) проведення електронного аукціону;

3) укладання договору купівлі-продажу з переможцем електронному  аукціоні.

 

Стаття 7. Підготовка об’єкту приватизації для продажу на електронному аукціону

 

  1. Підготовка державної частки в товаристві з обмеженою відповідальністю, єдиним учасником якого є держава для продажу на електронному аукціоні, починається автоматично через тридцять днів з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю, єдиним учасником якого є держава, та не потребує прийняття окремого рішення.

Порушення строку, встановленого абзацом першим частини першої цієї статті не може бути підставою для оскарження результатів приватизації.

Підготовка до продажу на електронному аукціоні акцій, що належать державі починається з моменту прийняття рішення про продаж таких акцій.

  1. Підготовка до продажу на електронному аукціоні частки (акцій) відповідного господарського товариства здійснюється у наступні строки:

1) три місяця - для товариства, статутний капітал якого складає менше ста мільйонів гривень (товариства групи «А»);

2) шість місяців для товариства, статутний капітал якого складає від ста до п’ятисот мільйонів гривень (товариства групи «В»);

3) дев’ять місяців для товариства, статутний капітал якого складає більше п’ятисот мільйонів гривень (товариства групи «С»).

  1. Підготовка об’єкту (частки, акцій) до продажу на електронному аукціоні включає до себе наступні дії:

формування інформаційної картки (приватизаційного досьє) відповідного товариства, що повинна містити фотоматеріали, геолокацію та наступні відомості: баланс за останні три роки; звіт про фінансові результати; реєстр кредиторів; реєстр справ у суді; реєстр майна, що належить товариству;

здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що належить відповідним товариствам, та земельні ділянки, на яких воно розташовано (у разі необхідності);

визначення вартості об’єкту приватизації в порядку, встановленому цим Законом;

у разі необхідності здійснення дій, необхідних для отримання відомостей про об’єкт приватизації, які підлягають оприлюдненню відповідно до цього Закону.

  1. Для проведення підготовчих дій, пов’язаних із формуванням інформаційної картки (приватизаційного досьє) товариства та проведення державної реєстрації речових прав на відповідне нерухоме майно державний орган приватизації на конкурентних началах, встановлених законодавством про публічні закупівлі, залучає третіх осіб.

Треті особи при наданні відповідних послуг можуть проводити документальну інвентаризацію та знайомитися з документами бухгалтерської звітності, договорами, претензіями, судовими документами тощо, проводити інвентаризацію основних засобів, що належить відповідним товариствам, формувати та/або встановлювати в натурі (на місцевості) межі земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, отримувати необхідні відомості тощо. При ознайомленні з відповідною інформацією треті особи повинні забезпечувати збереження комерційної таємниці та іншої конфіденційної інформації.

Керівник товариства несе відповідальність за повноту та достовірність наданої третім особам інформації. Треті особи несуть відповідальність за належне проведення відповідних дій з підготовки об’єкту до приватизації, здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно, формування приватизаційного досьє та внесення відомостей, що містяться в ньому на офіційний веб-сайт державного органу приватизації.

Залучені треті особи мають право розміщувати інформацію про об’єкт приватизації, отриману в результаті підготовки об’єкту до приватизації (у тому числі відомості приватизаційного досьє та інші відомості, що підлягають встановленню відповідно до цього Закону) на офіційному сайті державного органу приватизації в мережі Інтернет.

  1. Під час підготовки до продажу на електронному аукціоні стосовно нерухомого майна, інших необоротних активів та земельних ділянок державної власності, на якій розташовані товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерні товариства, єдиним учасником або акціонером яких є держава, забороняється:

здійснення операцій (дій), внаслідок яких може відбутися відчуження зазначеного майна чи зменшення його вартості або зменшення розміру земельної ділянки державної власності;

обмін, іпотека або застава майна; списання основних засобів, що мають залишкову вартість; безоплатна передача та реалізація майна для погашення заборгованості; передача майна в оренду; внесення майна до статутного капіталу інших суб'єктів господарювання, передача майна в управління та здійснення операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями (факторинг), якщо за період з моменту прийняття такого рішення сума вартості всього майна, що відчужується, або зобов'язань перевищує 2 відсотки балансової вартості активів відповідного товариства, учасником якого є держава, за останній звітний період, але не більш як 250 мінімальних заробітних плат протягом одного календарного року;

вчинення дій, які можуть призвести до обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку державної власності, на якій розташований об'єкт приватизації (товариство, учасником якого є держава);

прийняття рішень про збільшення або зменшення статутного капіталу;

прийняття рішень про припинення товариства з обмеженою відповідальністю, єдиним учасником якого є держава, шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення, крім випадків перетворення його на публічне акціонерне товариство.

Зазначені вище обмеження діють до завершення приватизації відповідного об'єкта.

  1. Протягом строку, зазначеного в частині другій цієї статті особи, які вважають, що їх майнові права порушуються у зв’язку із проведенням приватизації, мають право заявити претензії на відповідні об’єкти нерухомого майна разом з доказами, що підтверджують їх права на них.
  2. Після спливу строку, встановленого частиною другою цієї статті на офіційному веб-сайті державного органу приватизації в мережі Інтернет повинна бути розміщена інформація про об’єкти, підготовлені до приватизації.

Інформація про товариство з обмеженою відповідальністю, єдиним учасником якого є держава, або акціонерне товариство, державні акції (частка) яких підлягають приватизації повинна включати до себе відповідні фото матеріали, дані геолокації, відомості приватизаційного досьє та іншу інформацію, зокрема:

найменування товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерного товариства, єдиним учасником (акціонером) якого є держава, його місцезнаходження;

ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

розмір статутного капіталу товариства;

розмір частки або кількість акцій, запропонованих до продажу (в тому числі у відсотках статутного капіталу);

номінальна вартість однієї акції (для акціонерних товариств);

реєстр майна, яке належить товариству, що включає до себе відомості про будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку державної власності, на якій розташовано товариство (у тому числі місце розташування, площа земельної ділянки, її цільове призначення, кадастровий номер), функціональне використання будівель (споруд, нежитлових приміщень);

показники економічної діяльності, в тому числі: баланс за три останніх роки, звіт про фінансові результати; відомості про вартість власного капіталу, реєстр кредиторів, що відображає заборгованість перед іншими організаціями, державними органами (у тому числі – органами доходів та зборів), заборгованість за заробітною платою перед власними працівниками та інформацію про штрафні санкції, які потрібно сплатити у майбутньому; реєстр справ у суді, у яких відповідне товариство є стороною;

початкова ціна об’єкта приватизації, яка повинна дорівнювати балансовій вартості активів відповідного товариства;

розмір гарантійного депозиту, необхідного для прийняття участі в електронному аукціоні щодо даного об’єкту приватизації;

найменування установи банку, її адреса та номер рахунка, відкритого для проведення розрахунків за придбані об’єкти.

  1. Програмно-технічні засоби та API офіційного веб-сайту державного органу приватизації повинно забезпечувати можливість ініціювати внесення об’єкту приватизації на електронний аукціон заінтересованою особою (ініціатором).
  2. У разі, якщо окремі передбачені цим Законом підготовчі дії, пов’язані з проведенням державної реєстрації відповідного нерухомого майна, що перебуває на балансі товариств, віднесених до груп «А» та «В», не будуть проведені у встановлений строк, відомості про об’єкт приватизації розміщуються на офіційному веб-сайті державного органу приватизації в мережі Інтернет з відміткою про відсутність відповідних документів, а електронний аукціон, у разі наявності ініціатора, проводиться щодо всього майна, яке перебуває на балансі відповідного товариства, на підставі наявних відомостей про об’єкт приватизації (за принципом «як є»).

 

Стаття 8. Приватизація об'єктів державної власності разом із земельними ділянками державної власності

 

  1. Державні органи приватизації та треті особи, уповноважені на здійснення дій щодо підготовки об'єкту до приватизації, протягом періоду підготовки до приватизації одержують у встановленому законодавством порядку відомості Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень про земельні ділянки державної власності, на яких розташоване нерухоме майно товариств з обмеженою відповідальністю, єдиним учасником яких є держава, зокрема про наявність заборон для продажу земельних ділянок.

За наявності необхідних підстав державний орган приватизації може прийняти рішення про заборону продажу об’єкта приватизації разом із земельною ділянкою та продаж об’єкту приватизації без земельної ділянки.

  1. Якщо на земельній ділянці державної власності, на якій розташований об’єкт приватизації, розташовані також об’єкти державної власності (будівлі, споруди), що не підлягають приватизації, покупець об’єкта приватизації набуває право на частку у спільній частковій власності на земельну ділянку. Суб’єктами права спільної часткової власності на земельну ділянку в такому випадку є покупець об’єкта приватизації та держава пропорційно до площ будівель та споруд, які входять до складу об’єкта приватизації, та тих, які не входять до складу об’єкта приватизації на дату проведення оцінки об’єкта приватизації.
  2. Продаж об’єкта приватизації разом із земельною ділянкою державної власності, на якій він розташований, здійснюється після визначення розміру та меж такої земельної ділянки за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проведення її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі та реєстрації права власності на неї у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень, крім випадків, коли об’єкт приватизації продається за принципом «як є», встановленому у статті 7 цього Закону.

Виконавець робіт із землеустрою визначається третіми особами, що були залучені державним органом приватизації для проведення підготовки об’єкту до приватизації.

 

Стаття 9. Засади застосування електронного аукціону

 

  1. Приватизація здійснюється виключно шляхом продажу об'єктів приватизації на електронному аукціоні.
  2. Порядок проведення електронного аукціону встановлюється законодавством України про децентралізований електронний аукціон.
  3. Електронні аукціоні повинні відповідати наступним принципам:

1) безперешкодний допуск учасників до реєстрації в обраному електронному аукціоні та участі в електронних торгах, за умови сплати встановлених законом платежів.

2) забезпечення рівних умов придбання лоту для всіх учасників електронного аукціону;

3) забезпечення можливості пошуку, перегляду та отримання повної та достовірної інформації про хід проведення електронного аукціону та його етапів;

4) забезпечення реєстрації всіх дій пов'язаних з проведенням аукціону в децентралізованій базі даних і їх ідентичному та однозначному розумінні всіма учасникам.

  1. Під час проведення електронного аукціону повинно забезпечуватися:

1) реєстрація всіх складових елементів об’єкту приватизації, що виноситься на продаж (лоту), у режимі реального часу;

2) цілісність кожного сформованого лоту у децентралізованій базі даних;

3) розміщення для загального відома у режимі реального часу інформації про всі зміни будь-яких складових елементів об’єкту приватизації, винесеного на електронний аукціон (лоту);

4) можливість учасників електронного аукціону та його організатора у будь-який момент часу отримати відомості по відповідному об’єкту приватизації (лоту) та його наступних змінах;

5) високий рівень стабільності роботи та збереження відповідних даних за рахунок наявності децентралізованої бази даних.

  1. Інформаційний обмін при проведенні електронних аукціонів ґрунтується на спеціальному відкритому протоколі передачі даних (АРІ).

 

Стаття 10. Початок електронного аукціону при приватизації державного майна.

 

  1. Електронний аукціон має бути розпочатий у строк, що не повинен перевищувати п’ять днів з моменту ініціювання проведення електронного аукціону.
  2. Ініціювання проведення електронного аукціону до моменту закінчення строку, встановленого  частиною другою статті 7 цього Закону не допускається.
  3. Ініціатором електронного аукціону щодо відповідного об’єкту приватизації може бути особа, яка відповідає вимогам, встановленим у цьому Законі щодо покупця та яка зареєструвалася на електронному торговельному майданчику, з числа тих, що входять до системи децентралізованого електронного аукціону.

 

Стаття 11. Порядок внесення відомостей про об’єкт приватизації на електронний аукціон.

 

  1. Державний орган приватизації повинен забезпечити такий інформаційний обмін, відповідно до якого в момент обрання ініціатором відповідного об’єкту приватизації здійснюється автоматичне внесення всіх відомостей про об’єкт приватизації, передбачених частиною сьомою статті 7 цього Закону, до обраного ініціатором електронного торговельного майданчику.
  2. Разом з відомостями, передбаченими частиною сьомою ст. 7 цього Закону на обраний ініціатором електронний торговельний майданчик вносяться відомості, що безпосередньо пов’язані з проведенням електронного аукціону (строк експозиції, порядок внесення ставок учасниками, текст договору купівлі-продажу тощо).
  3. Після внесення інформації про об’єкт приватизації на обраний ініціатором електронний торговельний майданчик, вона автоматично оприлюднюється для загального відома, а електронний аукціон щодо такого об’єкту вважається розпочатим.

 

Стаття 12. Експозиція об’єкту приватизації під час проведення електронного аукціону.

 

  1. Проведенню електронних торгів передує період експозиції, який починається відразу після внесення на обраний електронний торговельний майданчик відомостей про об’єкт приватизації.
  2. Період експозиції залежать від виду та вартості об’єкту приватизації (лоту) та становить:

1) тридцять днів - щодо лоту, вартість якого становить до ста мільйонів гривень включно;

2) шістдесят днів - щодо лоту, вартість якого становить від ста мільйонів гривень до п'ятисот мільйонів гривень включно;

3) сто двадцять днів - щодо лоту, вартість якого перевищує п'ятсот мільйонів гривень.

  1. Протягом періоду експозиції заінтересовані особи можуть реєструватися для участі в обраному електронному аукціоні, ставити питання організатору електронного аукціону щодо об’єкту приватизації та подавати скарги на його дії. Внесення змін до відомостей про об’єкт приватизації протягом періоду експозиції забороняється.
  2. Протягом періоду експозиції особи, що зареєструвалися у відповідному електронному аукціоні за власний рахунок мають право провести аудиторську перевірку фінансової звітності відповідного товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерного товариства, єдиним учасником або акціонером якого є держава. Державний орган приватизації може приймати рішення про проведення аудити щодо об’єкту приватизації (лоту), вартість якого перевищує п’ятсот мільйонів гривень.
  3. У випадках неукладення чи розірвання договору, укладеного за результатами електронного аукціону, та повторного внесення об’єкту приватизації (лоту) на електронний аукціон, проводиться повторна експозиція, тривалість якої становить один місяць незалежно від вартості об’єкту приватизації (лоту).

 

Стаття 13. Порядок обрання електронного аукціону його учасниками.

 

  1. Для участі в електронному аукціоні щодо конкретного об’єкту приватизації учасник, повинен зареєструватися на відповідному електронному торговельному майданчику в порядку, встановленому законодавством про децентралізований електронний аукціон, сплатити реєстраційний внесок та внести суму гарантійного депозиту.
  2. Розмір реєстраційного внеску визначається кожним оператором торговельного майданчику самостійно, але не може бути меншим п’ятдесяти відсотків мінімальної заробітної плати.
  3. Розмір гарантійного депозиту залежить від виду та вартості об’єкту приватизації та встановлюються у наступних розмірах:

1) десять відсотків від початкової ціни - щодо об’єкту приватизації, вартість якого становить до ста мільйонів гривень включно;

2) п'ять відсотків від початкової ціни - щодо лоту, вартість якого становить від ста мільйонів гривень до п'ятисот мільйонів гривень включно;

3) два відсотки від початкової ціни - щодо лоту, вартість якого перевищує п'ятсот мільйонів гривень.

  1. Порядок оплати та повернення гарантійного депозиту встановлюється законодавством про децентралізований електронний аукціон.

Сума гарантійного депозиту враховується в суму договору купівлі-продажу, укладеному з переможцем електронного аукціону.

 

Стаття 14. Електронні торги

  1. Якщо протягом періоду експозиції в електронному аукціоні зареєструвався хоча б один учасник, електронні торги автоматично вважаються оголошеними і проводяться наступного робочого дня за днем закінчення періоду експозиції починаючи з 10 годині 00 хвилин за Київським часом.
  2. Електронні торги тривають дві години з моменту їх початку. Протягом цього часу учасники електронних торгів роблять ставки, починаючи з визначеної початкової ціни об’єкту приватизації. При цьому кожна наступна ставка даного учасника торгів повинна перевищувати його попередню ставку.
  3. Інформація про зроблені ставки є відкритою та автоматично відображається через відповідні інтерфейси, що використовують під час торгів його організатор, учасники та спостерігачі.
  4. Після спливу часу, встановленого для проведення електронних торгів, нові ставки учасників не приймаються. Результат електронних торгів визначається автоматично у вигляді рейтингу ставок учасників електронного аукціону.
  5. Учасник, чия ставка на момент завершення електронних торгів буде визначена в рейтингу ставок як найвища визнається переможцем електронних торгів. Переможець електронних торгів, який відповідає вимогам, що ставляться цим Законом до покупців є переможцем електронного аукціону з яким укладається договір купівлі-продажу об’єкту приватизації.



Розділ ІІІ

ДОГОВІРНІ, ФІНАНСОВІ ТА ІНШІ ВІДНОСИНИ ПРИВАТИЗАЦІЇ

Стаття 15. Укладання договору купівлі-продажу об’єкту приватизації.

 

  1. Укладання договору купівлі-продажу об’єкту приватизації здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням законодавства про децентралізований електронний аукціон.
  2. Договір купівлі-продажу об’єкту приватизації укладається у простій  письмовій формі.
  3. Зміст умов договору купівлі-продажу, укладеного за наслідками електронного аукціону, повинен відповідати інформації про об’єкт приватизації та про ціну, яка була заявлена переможцем електронного аукціону. Державний орган приватизації зобов’язаний зробити заяву про повноту та достовірність інформації про об’єкт приватизації.

Зміст інших умов договору визначається відповідно до Типового договору купівлі-продажу майна на електронному аукціоні, який затверджується Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

На вимогу переможця електронного аукціону-нерезидента до договору купівлі-продажу можуть застосовуватися правила ЮНІСТРАЛ, окремо вирішуватися питання про право, що застосовується до договору і визначатися суд, уповноважений розглядати спори, що випливають із такого договору. Якщо згодою сторін не буде встановлено інше, до договору купівлі-продажу об’єкту приватизації, стороною якого є нерезидент, є англійське право, а органом, уповноваженим розглядати спори – Міжнародний арбітражний суд Стокгольма.

Зміна умов договору купівлі-продажу об’єкту приватизації після його укладання не допускається.  

  1. Після укладання договору купівлі-продажу об’єкту приватизації електронний аукціон вважається завершеним а відомості про його покупця та умови, дискваліфікованого учасника торгів (при його наявності) та причини дискваліфікації, розміщуються на офіційному веб-сайті державного органу приватизації.
  2. У випадку якщо з підстав, передбачених законодавством про децентралізований електронний аукціон договір купівлі-продажу не буде укладений, інформація про об’єкт приватизації (лот), поновлюється на офіційному веб-сайті державного органу приватизації не пізніш ніж на п’ятий день після відмови в укладанні договору останньому можливому учаснику електронного аукціону, а електронний аукціон проводиться повторно у загальному порядку.

Стаття 16. Виконання договору купівлі-продажу, укладеного внаслідок проведення електронного аукціону під час приватизації державного майна.

 

  1. Право власності на об’єкт приватизації переходить до покупця після сплати ним у повному обсязі ціни об’єкта. Якщо умови електронного аукціону не будуть передбачати іншого, повна сплата ціни повинна відбутися протягом одного місяця з моменту завершення електронного аукціону.
  2. На вимогу державного органу приватизації договір купівлі-продажу об’єкту приватизації може бути розірвано за рішенням суду або міжнародного арбітражу у випадках, передбачених цим Законом в разі невиконання покупцем зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки, зокрема, у разі несплати покупцем у повному обсязі ціни договору,
  3. У разі розірвання договору купівлі-продажу, об'єкт приватизації повертається у державну власність. У такому випадку сплачені покупцем кошти не повертаються.
  4. Державний орган приватизації зобов’язаний протягом п’я
Коментувати
Переглянути всі коментарі до цього законопроекту (0)

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приватизації державного майна»

 

Чинна редакція

Пропонована редакція

Господарський кодекс України

Стаття 73. Поняття державного унітарного підприємства

Стаття 73. Поняття державного унітарного підприємства

1. Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.





3. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

6. Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

8. Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

1. Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Державне унітарне підприємство є товариством з обмеженою відповідальністю єдиним учасником якого є держава, що діє на підставі модельного статуту або акціонерне товариство всі акції якого належать державі.

Частину виключити




….


Частину виключити



8. Державні унітарні підприємства, що не підлягають приватизації є казенними підприємствами. Інші державні унітарні підприємства є державними комерційними підприємствами.

Стаття 74. Державне комерційне підприємство

Стаття 74. Державне комерційне підприємство

1. Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

.

2. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

7. Державне унітарне комерційне підприємство, може бути перетворене у державне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

1. Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, що має організаційно-правову форму акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю єдиним учасником (акціонером) якого є держава, діє на основі  модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Частину виключити

7. Фонд державного майна України може прийняти рішення про перетворення державного унітарного комерційного підприємства, що має організаційно-правову форму товариства з обмеженою відповідальністю на державне акціонерне товариство, сто відсотків акцій якого належать державі. Порядок такого перетворення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 76. Казенне підприємство


2. Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться відповідно до вимог цього Кодексу за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства.







3. Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління.

Стаття 76. Казенне підприємство


2. Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України та є товариством з обмеженою відповідальністю, єдиним учасником якого є держава, що діє на підставі модельного статуту або акціонерним товариством всі акціє якого належать державі. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться відповідно до вимог цього Кодексу за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства.


….


Частину виключити

Стаття 78. Комунальні унітарні підприємства


1. Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Стаття 78. Комунальні унітарні підприємства


1. Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Комунальне унітарне підприємство є товариством з обмеженою відповідальністю, що діє на підставі модельного статуту, єдиним учасником якого є відповідна територіальна громада.  .

Стаття 146. Приватизація державних та комунальних підприємств


1. Майно єдиного цілісного майнового комплексу державного (комунального) підприємства або його окремих підрозділів, що є єдиними (цілісними) майновими комплексами і виділяються в самостійні підприємства, а також об'єкти незавершеного будівництва та акції (частини, паї), що належать державі у майні інших суб'єктів господарювання, можуть бути відчужені на користь громадян чи недержавних юридичних осіб і приватизовані цими особами відповідно до закону.

2. Приватизація державних (комунальних) підприємств здійснюється не інакше як на виконання державної програми приватизації, що визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, і в порядку, встановленому законом.

3. Приватизація державних (комунальних) підприємств чи їх майна здійснюється шляхом:

купівлі-продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, іншими способами, що передбачають конкуренцію покупців;

викупу цілісного майнового комплексу державного (комунального) підприємства, зданого в оренду, у випадках та порядку, передбачених законом;

викупу майна державного (комунального) підприємства в інших випадках, передбачених законом.

4. Кожний громадянин України має право на придбання державного майна в процесі приватизації в порядку, встановленому законом.

5. Загальні умови та порядок здійснення приватизації державних (комунальних) підприємств або їх майна визначаються законом.

6. В окремих галузях економіки законом можуть бути визначені особливості приватизації майна державних підприємств.

7. У процесі приватизації державного (комунального) підприємства права працівників підприємства, що приватизується, гарантуються законом.

Стаття 146. Приватизація державних та комунальних підприємств


Порядок приватизації державних та комунальних підприємств встановлюється законом.

Стаття 289. Викуп (приватизація) об'єкта оренди


1. Орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.


2. Частину другу виключено.


3. Орендар має право у будь-який час відмовитися від здійснення передбаченого в договорі права на викуп об'єкта оренди.


4. Приватизація цілісних майнових комплексів нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна, зданих в оренду, здійснюється у випадках і порядку, передбачених законом.

Уточнить номер статтю виключити

Кодексу України про адміністративні правопорушення

Стаття 16614. Недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання


Подання неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за які приватизується державне, комунальне майно або підприємство, та інших документах, необхідних для їх приватизації, недотримання вимог щодо подальшого використання приватизованого об'єкта та інших обов'язкових умов щодо приватизації, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами, -


тягне за собою накладення штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

статтю виключити

Кримінальний кодекс України

Стаття 219. Доведення до банкрутства

Стаття 219. Доведення до банкрутства

Частина відсутня

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені директором (керівником) та/або іншою службовою особою державного або комунального підприємства, -

караються позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років та зі спеціальною конфіскацією.

Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна

1. Приватизація державного, комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом, або використання підроблених приватизаційних документів, а також сама приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або приватизація неправомочною особою -

караються штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, якщо воно призвело до незаконної приватизації майна державної чи комунальної власності в великих розмірах або вчинене групою осіб за попередньою змовою, -

карається штрафом від двадцяти п'яти тисяч до тридцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією майна або без такої.

Примітка. Великим розміром, передбаченим у цій статті, визнається незаконна приватизація майна на суму, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна

Стаття 233. Порушення законодавства про приватизацію державного, комунального майна

1. Умисне неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації у встановленому законом порядку центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, іншим учасникам процедури приватизації або використання підроблених приватизаційних документів, а також сама приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або приватизація особою, що не може бути покупцем згідно з законом -

караються штрафом від двадцяти п’яти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Умисне заниження вартості державного, комунального майна у процесі його приватизації, якщо воно призвело до приватизації майна державної чи комунальної власності в великих розмірах,

караються штрафом від п’ятдесяти до ста тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою із зловживанням службовим становищем або групою осіб за попередньою змовою, -

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Великим розміром, передбаченим у цій статті, визнається  незаконна приватизація майна на суму, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.»


Повітряний кодекс України

Стаття 75. Особливості розпорядження майном аеропортів (аеродромів)

1. Аеродроми та аеродромні об'єкти (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони, інші елементи аеродромів), що забезпечують безпеку польотів та перебувають у державній чи комунальній власності, не підлягають відчуженню, продажу, приватизації, обміну, передачі в заставу.

Стаття 75. Особливості розпорядження майном аеропортів (аеродромів)

частину виключити






Кодекс законів про працю України

Стаття 41. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов

5) припинення повноважень посадових осіб

Стаття 41. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов

5) припинення повноважень посадових осіб у тому числі керівника товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерного товариства, єдиним учасником або акціонером якого є держава, керівника філіалів, представництв та інших відокремлених підрозділів таких товариств, їх заступника, головного бухгалтера, його заступників у разі приватизації частки (всіх акцій) відповідного товариства

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»

Стаття 24. Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності

3. У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Стаття 24. Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності

3. У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків приватизації земельних ділянок державної та комунальної власності разом з об’єктами, що на них розташовані.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності»

II. Прикінцеві та перехідні положення

6. У разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:

у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами;


за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.



абзац відсутній




абзац відсутній



II. Прикінцеві та перехідні положення

6. У разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:

у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами, крім випадків, зазначених у абзацах четвертому та п’ятому цього пункту;

за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками, крім випадків, зазначених у абзацах четвертому та п’ятому цього пункту;

щодо земель та земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що підлягають приватизації, - державними органами приватизації;

щодо земель та земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що підлягають приватизації, - відповідними органами місцевого самоврядування.

Закон України «Про гідрометеорологічну діяльність»

Стаття 10. Правовий     режим     майна     національної гідрометеорологічної служби


Правовий режим майна національної гідрометеорологічної служби встановлюється законодавством.

Майно підприємств, установ і організацій   національної гідрометеорологічної служби приватизації не підлягає.

Стаття 10. Правовий     режим     майна     національної гідрометеорологічної служби


Правовий режим майна національної гідрометеорологічної служби встановлюється законодавством.



частину виключити

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад

1. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

30) прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад

1. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

30) прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Стаття 44. Делегування повноважень районних і обласних рад відповідним місцевим державним адміністраціям

1. Районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі повноваження:

пункт відсутній



Розділ V 
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

10. З набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

Стаття 44. Делегування повноважень районних і обласних рад відповідним місцевим державним адміністраціям

1. Районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі повноваження:

19) прийняття рішення про приватизацію майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст.

Розділ V 
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

10. З набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника, уповноваженого ним органу або місцевими державними адміністраціями, яким такі повноваження делеговані.

Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»

Стаття 14. Форми власності у сфері питного водопостачання

Діяльність у сфері питного водопостачання можуть здійснювати підприємства всіх форм власності, якщо інше не передбачено законами України.

Приватизація підприємств державної форми власності, що здійснюють питне водопостачання, проводиться відповідно до закону.

Мережі, споруди, устаткування централізованого питного водопостачання населених пунктів як особливо важливі об'єкти життєзабезпечення приватизації не підлягають.

Стаття 14. Форми власності у сфері питного водопостачання

Діяльність у сфері питного водопостачання можуть здійснювати підприємства всіх форм власності, якщо інше не передбачено законами України.

Приватизація підприємств державної форми власності, що здійснюють питне водопостачання, проводиться відповідно до закону.

частину виключити

Закон України «Про трубопровідний транспорт»

Стаття 7. Трубопровідний транспорт як об'єкт власності

Магістральний трубопровідний транспорт має    важливе народногосподарське та оборонне значення і є  державною  власністю України.

Об'єкти магістрального трубопровідного транспорту, побудовані за кошти комунальних підприємств або  приватних суб'єктів господарювання, належать таким комунальним  підприємствам або приватним суб'єктам господарювання на праві власності. Інвестор -
учасник угоди про розподіл продукції, укладеної відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", може будувати об'єкти трубопровідного транспорту та здійснювати їх експлуатацію, якщо вони збудовані та експлуатуються (утримуються) з дотриманням технічних вимог та стандартів.

Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення,
перетворення) державних підприємств, дочірніх   підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", що провадять діяльність з  транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, та Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" здійснюється за  рішенням Кабінету Міністрів України виключно з метою та на виконання зобов'язань, взятих Україною відповідно до Закону  України "Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про  заснування Енергетичного Співтовариства"

Приватизація державних  підприємств,  дочірніх  підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", що провадять діяльність з транспортування  магістральними трубопроводами  і зберігання у підземних газосховищах, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", а також  підприємств, установ, організацій, утворених внаслідок їх реорганізації, забороняється.

Відчуження основних фондів, акцій та часток у статутному капіталі державних підприємств, що провадять  діяльність з транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, а також підприємств, установ, організацій, утворених внаслідок їх реорганізації,  передача їх з балансу на баланс, у концесію, оренду, лізинг, заставу,  управління, до статутного фонду інших юридичних осіб, вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження основних фондів, акцій та часток у статутному капіталі цих підприємств, а також основних фондів та акцій Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", дочірніх та  заснованих нею  підприємств, забороняється, крім випадків,  коли результатом таких дій є: передача основних фондів, акцій  та часток у статутному капіталі таких підприємств виключно бюджетній установі, державному  підприємству  або акціонерному товариству, 100 відсотків  акцій  якого  перебуває  в державній власності України; створення державних підприємств або акціонерних товариств, 100 відсотків акцій та часток у статутному капіталі яких перебуває в державній власності України.

Дія частини  шостої  цієї  статті не поширюється на передачу майна, що перебуває в державній власності, у складі магістральних мереж та підземних сховищ газу в управління та/або концесію чи оренду на строковій  платній основі без права відчуження для здійснення функцій оператора Єдиної  газотранспортної системи України. Зазначена передача майна здійснюється виключно з метою та на виконання зобов’язань, взятих Україною відповідно до Закону України "Про ратифікацію Протоколу про приєднання  України до Договору  про заснування Енергетичного Співтовариства" на підставі договору і на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням принципів додержання економічної безпеки держави. Для здійснення функцій оператора підземного сховища газу на умовах, встановлених цією статтею, можуть передаватися лише підземні сховища газу (одне або декілька).

Дія частини шостої цієї статті не поширюється на відчуження основних фондів державних підприємств, що провадять діяльність з транспортування магістральними  трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", її дочірніх та заснованих нею підприємств, що не використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування магістральними трубопроводами і  зберігання у підземних газосховищах, яке здійснюється за  погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Щодо державних підприємств, що провадять  діяльність з транспортування магістральними  трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", дочірніх та заснованих нею підприємств, а також підприємств, утворених внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) державних підприємств, що провадять діяльність з транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних
газосховищах, Національної акціонерної компанії   "Нафтогаз України", дочірніх та заснованих нею підприємств, не може бути порушено справу про банкрутство.

Зміна форм власності промислового трубопровідного  транспорту здійснюється згідно з чинним законодавством.

Стаття 7. Трубопровідний транспорт як об'єкт власності

частину виключити



Об'єкти магістрального трубопровідного транспорту, побудовані за кошти комунальних підприємств або  приватних суб'єктів господарювання, належать таким комунальним  підприємствам або приватним суб'єктам господарювання на праві власності. Інвестор -
учасник угоди про розподіл продукції, укладеної відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", може будувати об'єкти трубопровідного транспорту та здійснювати їх експлуатацію, якщо вони збудовані та експлуатуються (утримуються) з дотриманням технічних вимог та стандартів.

Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення,
перетворення) державних підприємств, дочірніх   підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", що провадять діяльність з  транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, та Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" здійснюється за  рішенням Кабінету Міністрів України виключно з метою та на виконання зобов'язань, взятих Україною відповідно до Закону  України "Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про  заснування Енергетичного Співтовариства"

частину виключити








частину виключити























частину виключити


















частину виключити

















Закон України «Про морські порти України»

Стаття 25. Особливості приватизації об’єктів портової інфраструктури

1. Приватизація об’єктів портової інфраструктури, крім стратегічних об’єктів, у межах морських портів здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

2. Об’єктами приватизації є:

1) єдині майнові комплекси державних підприємств та акції публічних акціонерних товариств, утворених у процесі реорганізації на базі цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів державних підприємств - морських портів, до складу яких входять усі види майна, призначеного для їх діяльності;

2) окреме індивідуально визначене майно, передбачене частиною шостою цієї статті;

3) акції (частки, паї), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, утворених на базі єдиних майнових комплексів, збудованих за рахунок державних та приватних інвестицій відповідно до інвестиційних договорів та договорів про спільну діяльність.

3. Єдині майнові комплекси державних підприємств та 100 відсотків акцій статутного капіталу публічних акціонерних товариств підлягають продажу на конкурентних засадах.

4. Умови конкурсу з продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства можуть передбачати оренду причалів на строк до 49 років, що технологічно забезпечують завершений цикл надання послуг, земельних ділянок на строк до 49 років, на яких розташовані причали та єдиний майновий комплекс. У такому разі договір оренди причалів укладається з переможцем конкурсу одночасно з договором купівлі-продажу єдиного майнового комплексу. Невиконання покупцем договірних зобов’язань, передбачених договором купівлі-продажу, є підставою для розірвання такого договору купівлі-продажу, а також договорів оренди причалів та земельних ділянок.

5. У разі утворення публічного акціонерного товариства причали, що технологічно забезпечують завершений цикл надання послуг, та земельні ділянки, на яких розташовані причали та єдиний майновий комплекс, передаються в оренду такому товариству на строк до 49 років без проведення конкурсу.

6. Якщо стосовно окремого індивідуально визначеного об’єкта портової інфраструктури (крім стратегічних об’єктів портової інфраструктури), що використовується суб’єктом господарювання на підставі договору оренди, укладеного до дня набрання чинності цим Законом, прийнято рішення про його приватизацію, такий суб’єкт господарювання має право на його викуп за умови, що ним здійснено поліпшення такого майна вартістю не менш як 25 відсотків його залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості на момент приватизації.

статтю виключити

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Стаття 2. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство

5. Положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - казенних підприємств.

Стаття 2. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство

5. Положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - казенних підприємств, державних та комунальних підприємств, які підлягають приватизації.

Земельний кодекс України

Стаття 87. Виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку

1.

Пункт відсутній

Стаття 87. Виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку

1.

г) у випадках, передбачених законодавством про приватизацію.




Народні депутати України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приватизації державного майна»



  1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту



Державна власність є однією з найважливіших складових економічної системи. Вона охоплює великий масив об’єктів, які мають бути інструментами забезпечення стійкого економічного зростання та соціального благополуччя населення країни. Від ефективності управління власністю значною мірою залежить суспільно-економічний розвиток держави.

До теперішнього часу в Україні не вдалося створити ефективну систему управління державною власністю, оскільки на сьогодні держава не в змозі забезпечити стале функціонування та розвиток підприємств у багатьох галузях економіки. Причиною цього є як недостатність державних коштів, так і низька ефективність державного управління.

Серед основних завдань ефективного управління майном є приведення структури державної власності до рівня розвинених європейських держав.

Одним із шляхів забезпечення виконання цього завдання є забезпечення високих темпів приватизації об'єктів державної власності.

Гальмування приватизаційних процесів вже з початку 2000 - х років примушує державу залишатися власником ще досить значного масиву об’єктів, у тому числі підприємств промисловості. Серед державних підприємств промисловості є багато об’єктів, збереження яких у державній власності є недоцільним. Фінансова підтримка збиткових підприємств лягає важким тягарем на бюджет держави. Тому, визначення оптимальної кількості підприємств, які необхідні державі для виконання притаманних їй функцій є одним із способів вдосконалення організаційного механізму управління державною власністю в промисловості. Політика скорочення масштабів державного сектору може бути вирішена шляхом приватизації об’єктів державної власності.

Основними засадами ефективної оптимізації державного сектору мають бути:

забезпечення високих темпів приватизації об'єктів державної власності, щодо яких не встановлено заборону та обмеження на приватизацію і які є надлишковими для виконання державою своїх функцій, не користуються попитом у покупців, є збитковими та малорентабельними;

скорочення обмежень щодо приватизації об'єктів державної власності за умови, що зазначене негативно не вплине на виконання державою своїх функцій, а також не створить небезпеки для соціально-економічних та екологічних умов життєдіяльності суспільства;

залучення до приватизації інвесторів, заінтересованих у довгостроковому розвитку підприємств після приватизації.

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приватизації державного майна» передбачає врегулювання вищезазначених питань і створення умов для ефективної приватизації державного майна та подальшого успішного економічного розвитку приватизованих підприємств.

Прийняття цього законопроекту сприятиме залученню приватних інвестицій, підвищення ефективності економіки та наповненню державного бюджету.



  1. Мета законопроекту та шляхи її досягнення



Метою законопроекту є створення передумов для:

завершення широкомасштабного процесу трансформації відносин власності та оптимізації державний сектору;

прискорення приватизації об'єктів державної власності, подальше перебування яких у державній власності є економічно недоцільним, що сприятиме забезпеченню економічного зростання;

залучення великих обсягів приватного капіталу, у тому числі іноземного, створення потужних вертикально інтегрованих структур, конкурентоспроможні на світовому ринку, проведення модернізації виробництва, впровадження новітніх технологій, створення нових видів продукції, впровадження сучасного менеджменту;

зменшення навантаження на державу з управління державним сектором економіки, що забезпечить підвищення ефективності управління.

підвищення рівня привабливості приватизації для інвесторів, формування позитивного іміджу приватизації в Україні та світі.



  1. Загальна характеристика й основні положення проекту



Проектом Закону передбачається викласти в новій редакції Закон України «Про приватизацію державного майна» та внести зміни до низки законодавчих актів, що сприятиме прискоренню приватизації державного майна та спрощенню процедури її проведення.

Положення законопроекту передбачають:

1) скасування існуючої класифікації об’єктів приватизації за групами та впровадження відповідного поділу залежно від розміру статутного капіталу,  з метою визначення однаково підходу до процедури їх продажу;

2) скорочення обмежень щодо приватизації об'єктів державної власності.

3) перетворення державних підприємств на товариства з обмеженою відповідальністю, єдиним учасником якого є держава з наступним продажем на електронному аукціоні частки, що належить державі у статутному капіталі тих товариств, що не включені до Переліку господарських товариств, державні пакети акцій (часток) яких не підлягають приватизації.

3) зміни у підході щодо ініціювання приватизації об’єктів. Об’єкти приватизації (крім акцій, що належать державі) підлягають приватизації без прийняття окремого рішення.

4) впровадження єдиного та однаково для всіх об’єктів державної власності конкурентного способу приватизації – продажу майна на децентралізованому електронному аукціону;

5) встановлення правила щодо продажу об’єкта разом з земельними ділянками, на яких такий об’єкт розташований (єдиним лотом).

6) зміни у підході до визначення вартості об’єкта приватизації, за якими оцінка майна відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України є не обов’язковою і може враховуватись при визначенні початкової вартості об’єкта приватизації. Орган приватизації виставляє на електронний аукціон об’єкт за його балансовою вартістю;

7) скасування спеціальних законів, що встановлюють особливості приватизації в окремих сферах, з метою впровадження єдиного та універсального підходу до порядку приватизації державного майна.



  1. Стан нормативно-правової бази



У даній сфері правого регулювання діють Конституція України, Господарський кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення,  Кримінальний кодексу України, закони України «Про приватизацію державного майна», «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», «Про Фонд державного майна України», «Про управління об’єктами державної власності» та ін.



  1.  Фінансово-економічне обґрунтування



Прийняття проекту закону не потребує витрат із Державного бюджету України та місцевих бюджетів і після його запровадження призведе до наповнення їх дохідних частин та розвитку економіки держави.



  1. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття проекту



Прийняття проекту Закону України дозволить:

розпочати процес прозорої та конкурентної приватизації;

розкрити потенціал економіки України, суттєво модернізувати та покращити економічні результати діяльності приватизованих підприємств, створити нові робочі місця, збільшити надходження до бюджетів всіх рівнів.

зменшити навантаження на державу з управління державним сектором економіки, що забезпечить підвищення ефективності управління.

Крім того, реалізація зазначеного законопроекту призведе до створення сприятливих умов розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в нашій державі.




Народні депутати України



____      ____________2015 р.