Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності"

Законопроект
Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: 

 

  1. Внести до законодавчих актів такі зміни:
  2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131):

1) статті 205, 213, 227 виключити;

2) у статті 206:

Частину першу викласти у наступній редакції:

«1. Протидія законній господарській діяльності, тобто неправомірна відмова посадової особи від державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця або ухилення нею від такої реєстрації, неправомірна відмова посадової особи від видачі спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення певного виду діяльності або ухилення нею від його видачі, порушення законодавства про державний контроль у сфері господарської діяльності, а так само протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, за відсутності ознак вимагання, -»

У частині третій слова «або службовою особою з використанням службового становища» виключити.

3) Примітку до статті 212 викласти у наступній редакції:

«Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в дві тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (але у будь-якому випадку не менше ніж п’ять відсотків від суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, сплачених підприємством, установою, організацією, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, за базовий звітний (податковий)попередній рік), під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в чотири тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (але у будь-якому випадку не менше ніж сім відсотків від суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, сплачених підприємством, установою, організацією, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, за базовий звітний (податковий)попередній рік), під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в шість тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (але у будь-якому випадку не менше ніж десять відсотків від суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, сплачених підприємством, установою, організацією, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, за базовий звітний (податковий)попередній рік).»;

4) примітку до статті 2121 викласти у наступній редакції:

«Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в дві тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (але у будь-якому випадку не менше ніж п’ять відсотків від суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачених підприємством, установою, організацією, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, за базовий звітний (податковий)попередній рік), під великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в чотири тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (але у будь-якому випадку не менше ніж сім відсотків від суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачених підприємством, установою, організацією, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, за базовий звітний (податковий)попередній рік), під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в шість тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (але у будь-якому випадку не менше ніж десять відсотків від суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачених підприємством, установою, організацією, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, за базовий звітний (податковий)попередній рік).»;

  1. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

1) пункт 1 частини другої статті 183 виключити;

2) у частині першій статті 214 після слів «розпочати розслідування» доповнити словами «крім слідчого органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, який вносить відомості до реєстру лише на підставі вмотивованого подання про вчинене кримінальне правопорушення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.»

3) у статті 216:

в абзаці першому частини третьої:

після слова «статтями» доповнити цифрами «200, 2031, 2032»;

цифри «205» виключити;

після цифр «219» доповнити цифрами «2201, 2202, 222, 2221, 2231, 2232, 224, 231, 232, 2321, 232;

в абзаці другому частини третьої:

цифри «200, 222, 2221» виключити;

  1. Статтю 16410 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1984 рік, додаток до № 51, ст.1122) викласти у наступній редакції:

«Стаття 16410. Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом

Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, посадовою особою суб’єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, а саме приймання посадовою особою суб’єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, промислового металобрухту у фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами, здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту -

тягне за собою накладення штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією металобрухту, а також коштів, отриманих від його реалізації з порушенням вимог законодавства.»

 

  1. Прикінцеві та перехідні положення
  2. Цей Закон набирає чинності через один місяць з дня його опублікування.
  3. Кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів внутрішніх справ та прокуратури до дня набрання чинності цим Законом, у тримісячний строк передаються слідчими цих органів відповідним органам досудового розслідування, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, з урахуванням підслідності, визначеної Кримінальним процесуальним кодексом України.
  4. Запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, обрані стосовно осіб, що підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні злочинів, за які Кримінальним кодексом України передбачається встановлення основного покарання лише у виді штрафу, підлягають перегляду відповідними судами за клопотаннями підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або прокурора з урахуванням положень Кримінально-процесуального кодексу України. У випадку зміни судом запобіжного заходу стосовно таких осіб з тримання під вартою на заставу вони звільняються з-під варти після фактичного внесення коштів як застави в порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України.
  5. Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня опублікування цього Закону:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

 

Коментувати
Переглянути всі коментарі до цього законопроекту (0)

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності

»

 

Чинна редакція

Пропонована редакція

Кримінальний кодекс України

Стаття 205. Фіктивне підприємництво

1. Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, -

карається штрафом від п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, -

караються штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вважається великою, якщо вона у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а матеріальна шкода, яка заподіяна державі або юридичним особам, вважається великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Виключити

Стаття 206. Протидія законній господарській діяльності

1. Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак вимагання, -






3. Протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки, 

Стаття 206. Протидія законній господарській діяльності

1. Протидія законній господарській діяльності, тобто неправомірна відмова посадової особи від державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця або ухилення нею від такої реєстрації, неправомірна відмова посадової особи від видачі спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення певного виду діяльності або ухилення нею від його видачі, порушення законодавства про державний контроль у сфері господарської діяльності, а так само протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, за відсутності ознак вимагання, -

3. Протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки, 

Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)

Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)

Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в дві тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (але у будь-якому випадку не менше ніж п’ять відсотків від суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, сплачених підприємством, установою, організацією, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, за базовий звітний (податковий)попередній рік), під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в чотири тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (але у будь-якому випадку не менше ніж сім відсотків від суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, сплачених підприємством, установою, організацією, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, за базовий звітний (податковий)попередній рік), під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в шість тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (але у будь-якому випадку не менше ніж десять відсотків від суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, сплачених підприємством, установою, організацією, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, за базовий звітний (податковий)попередній рік).

Стаття 212-1. Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян.






Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в дві тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (але у будь-якому випадку не менше ніж п’ять відсотків від суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачених підприємством, установою, організацією, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, за базовий звітний (податковий)попередній рік), під великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в чотири тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (але у будь-якому випадку не менше ніж сім відсотків від суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачених підприємством, установою, організацією, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, за базовий звітний (податковий)попередній рік), під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в шість тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (але у будь-якому випадку не менше ніж десять відсотків від суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачених підприємством, установою, організацією, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, за базовий звітний (податковий)попередній рік).

Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом

1. Здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами, здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту -

караються штрафом від тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до одного року.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -

караються штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Виключити

Стаття 227. Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції

Умисне введення в обіг (випуск на ринок України) небезпечної продукції, тобто такої продукції, що не відповідає вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами, якщо такі дії вчинені у великих розмірах, -

караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. Під введенням в обіг (випуском на ринок України) небезпечної продукції, вчиненим у великих розмірах, слід вважати введення в обіг продукції, загальна вартість якої перевищує п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виключити

Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 183. Тримання під вартою

2. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов’язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;

Стаття 183. Тримання під вартою

2. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:


Виключити

Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування, крім слідчого органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, який вносить відомості до реєстру лише на підставі вмотивованого подання про вчинене кримінальне правопорушення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Стаття 216. Підслідність

3. Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204, 205, 2051, 212, 2121, 216, 218, 219 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 199, 200, 222, 2221, 358, 366 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

Стаття 216. Підслідність

3. Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 200, 2031, 2032, 204, 2051, 212, 2121, 216, 218, 219, 2201, 2202, 222, 2221, 2231, 2232, 224, 231, 232, 2321, 2322 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 199, 358, 366 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 16410. Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом

Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, посадовою особою суб’єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приймання посадовою особою суб’єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, промислового металобрухту у фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією металобрухту, а також коштів, отриманих від його реалізації з порушенням вимог законодавства.

«Стаття 16410. Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом

Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, посадовою особою суб’єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, а саме приймання посадовою особою суб’єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, промислового металобрухту у фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами, здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту -

тягне за собою накладення штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією металобрухту, а також коштів, отриманих від його реалізації з порушенням вимог законодавства.»

Народні депутати України

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

до проекту Закону України

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності»

 

  1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Однією з ключових проблем у сучасній системі відносин між українською державою та бізнесом є репресивність та надвисока корумпованість фіскальної служби. Замість виконання своєї безпосередньої функції з адміністрування податків податкові та митні органи займаються безпідставними перевірками бізнесу, вимаганням хабарів під загрозою початку кримінального провадження та накладанням великої кількості штрафних санкцій. Деякі зі статей Розділу VII Кримінального кодексу України «Злочини у сфері господарської діяльності» стали засобом перманентного тиску на підприємців з боку правоохоронних органів.  

Така ситуація підтверджується, зокрема, офіційною звітністю щодо кількості кримінальних проваджень. Наприклад, аналіз Єдиного звіту про кримінальні правопорушення за 2015 рік, оприлюдненого Генеральною прокуратурою України, свідчить про те, що за статтею 205 КК України «Фіктивне підприємництво» у звітному році було розпочато 885 кримінальних проваджень (один з найбільших показників для економічних злочинів), у той час як з обвинувальним актом до суду направлено лише 195 проваджень; за статтею 213 КК України «Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом» –  1276 проваджень (найбільший показник серед економічних злочинів), до суду направлено 756 проваджень; за статтею 227 КК України «Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції» розпочато 66 кримінальних проваджень, а до суду з обвинувальним актом направлено лише 3.

  1. Мета та завдання прийняття акта

За наведених умов виникла необхідність мінімізувати вплив держави на бізнес, знизити ймовірність тиску через механізм досудового розслідування правоохоронними органами та здійснити декриміналізацію кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, які не становлять особливої суспільної небезпеки.

  1. Загальна характеристика і основні положення проекту нормативно-правового акта

Проектом пропонується декриміналізувати деякі статті Кримінального кодексу України, а саме:

  • Статтю 205 КК України «Фіктивне підприємництво», диспозиція якої пов’язана з поняттям незаконної діяльності без визначення суб’єкта такої діяльності. На практиці широке трактування диспозиції призводить до початку кримінального провадження відносно посадових осіб юридичних осіб приватного права, які уклали хоча б один правочин з іншими юридичними особами, посадові особи яких також підозрюються або обвинувачуються у фіктивному підприємництві. Завдяки цьому податкові органи мають потенційну можливість розпочати кримінальне провадження відносно діяльності великої кількості компаній у такому ланцюгу. Крім того, в рамках такого кримінального провадження можуть перевірятися усі підрядні компанії, фактично виконані ними роботи тощо. Натомість слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, повинні доводити саме факт незаконної діяльності суб’єктів підприємництва (наприклад, злочини, пов’язані із ухиленням від сплати податків або відмиванням коштів, склади яких передбачені відповідними статтями КК України), а не карати за відсутність діяльності таких суб’єктів;
  • Статтю 213 КК України «Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом», тому що діяння, передбачене її диспозицією, не є небезпечно суспільним явищем та лише завдає непрямих збитків державі у контексті регулювання даної сфери. Крім того, стаття є аналогічною за змістом статті 16410 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв’язку з чим пропонується уточнити диспозицію статті КУпАП та збільшити адміністративну відповідальність у вигляді штрафу;
  • Статтю 227 КК України «Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції», оскільки диспозиція статті містить загальне відсилання на нормативно-правові акти, які встановлюють вимоги до безпеки продукції, та в будь-якому випадку має кваліфікуючу ознаку розміру шкоди, а не шкоди життю чи здоров’ю людини (які, наприклад, містить ст. 204 КК України відносно підакцизних товарів). Крім того, контролюючі державні органи мають усі можливості для припинення розповсюдження небезпечної чи невідповідної стандартам продукції та накладення штрафів на тих, хто її розповсюджує, згідно з Законом України «Про захист прав споживачів». Також КУпАП містить цілу низку статей, які дозволяють піддати адміністративному стягненню за такі дії: 1561, 167, 1681, 1682 тощо;

Проектом також пропонується внести зміни до диспозиції частини першої статті 206 КК України «Протидія законній господарській діяльності», доповнивши її незаконними діяннями посадових осіб, які здійснюють реєстрацію юридичних осіб та/або видачу дозволів/ліцензій. Таким чином, суб’єктом злочину згідно запропонованої редакції може бути як загальний, так і спеціальний суб’єкт.

Також пропонується внести зміни до приміток статей 212, 2121 КК України, збільшивши суму значного та великого розміру збитків, спричинених податковими злочинами, що відповідатиме економічним реаліям сьогодення та декриміналізує цю статтю для малого бізнесу.

Змінами до Кримінального процесуального кодексу України пропонується:

  • Внести зміни до статті 183 КПК України «Тримання під вартою» та взагалі виключити можливість застосування тримання під вартою у якості запобіжного заходу у кримінальних провадженнях по злочинах, за які передбачена основна міра покарання у вигляді штрафу, і стане наступним етапом гуманізації економічних злочинів, санкції яких у 2011 році були замінені виключно на штрафи.
  • Внести зміни до статті 214 КПК України «Початок досудового розслідування», доповнивши застереженням щодо можливості початку розслідування органами, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, лише за вмотивованим поданням фіскальної служби України. Запропонований підхід унеможливить початок досудового розслідування без достатніх підстав та лише за формальним приводом, як це наразі використовується для втручання в роботу бізнесу.
  • Внести зміни до статті 216 КПК України та передати більшу частину економічних злочинів у підслідність органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, з метою їх ефективного розслідування фаховими спеціалістами, а не слідчими органів внутрішніх справ.

Крім того, пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та, як це зазначено вище, доповнити диспозицію статті 16410 діяннями, які нараз становлять склад злочину, передбаченого статтею 213 КК України.

  1. Нормативно-правова база у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення.

 

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного та місцевих бюджетів.

 

  1. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття законопроекту забезпечить суттєве зменшення тиску держави на бізнес, знизить корупційні ризики у роботі правоохоронних органів та підвищить ефективність їхньої діяльності.

Народні депутати України