Проект Закону України Про свободу економіки та підприємницької діяльності

Цим Законом Україна зобов’язується підтримувати і забезпечувати встановлені Конституцією України гарантії економічних прав і свобод нинішнього і майбутніх поколінь громадян України та інвесторів. Економічні права і свободи є частиною прав і свобод людини, обмеження яких можливе тільки в порядку і межах, установлених Конституцією України та цим Законом.

Держава забезпечує економічні права і свободи, які повинні стати основою для розвитку суспільства, добробуту народу і довгострокового стабільного зростання економіки.

Свобода є основним принципом економічної політики, що виражається в мінімальному втручанні держави у функціонування економіки, зваженій макроекономічній політиці та розумних податках.

Підприємницька діяльність здійснюється вільно, за винятком заборон та обмежень, встановлених законом.

 

Стаття 1. Участь громадян у встановленні загальнодержавних податків

  1. З дня набрання чинності цим Законом:

а) введення нового виду загальнодержавного податку, крім акцизного податку, або підвищення межі граничного розміру ставки за певним загальнодержавним податком, крім акцизного податку не дозволяється;

б) введенням нового виду загальнодержавного податку або підвищенням його граничної ставки не вважається введення або зміна податку, що є альтернативою існуючого податку або його замінює і одночасно з цим не збільшує податковий тягар. Введенням нового виду загальнодержавного податку або підвищенням його граничної ставки не вважається також зміна податкової ставки в межах існуючої граничної ставки по виду податку.

  1. В особливих випадках з ініціативи Кабінету Міністрів можливе запровадження тимчасового підвищення ставки податку на строк до двох років, але продовження цього строку не дозволяється.
  2. До загальнодержавних податків, передбачених Податковим кодексом України на дату набрання чинності цим Законом, належать:

податок на прибуток підприємств;

податок на доходи фізичних осіб;

податок на додану вартість;

акцизний податок;

екологічний податок;

рентна плата;

мито.

 

Стаття 2. Встановлення прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України

  1. Для забезпечення добробуту шляхом довгострокового і стабільного зростання економіки та з метою сприяння передачі кожному наступному поколінню для управління країни зі зменшеними фінансовими зобов'язаннями встановлюються задекларовані бюджетним законодавством України такі прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України:

а) співвідношення загального обсягу видатків зведеного державного бюджету України з валовим внутрішнім продуктом – не більше 30 відсотків;

б) співвідношення дефіциту зведеного державного бюджету України з валовим внутрішнім продуктом – не більше 3 відсотків;

в) співвідношення державного боргу з валовим внутрішнім продуктом – не більше 60 відсотків.

  1. У разі, якщо бюджет, затверджений Верховною Радою України, не відповідає показникам, зазначеним у пункті «а» або/і «б» частини першої цієї статті, Кабінет Міністрів України зобов'язаний розробити і подати до Верховної Ради України для затвердження прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди, які мають передбачати план повернення до меж, встановлених частиною першою цієї статті.
  2. Затвердження Верховною Радою України бюджету, який не відповідає показникам, зазначеним у пунктах «а» або/і «б» частини першої цієї статті, можливо тільки у випадках надзвичайного чи воєнного стану або/і економічної рецесії.
  3. Недотримання Кабінетом Міністрів України прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, визначених частиною першою цієї статті, у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік має наслідком відставку Кабінету Міністрів України.

 

Стаття 3. Свобода руху капіталу

  1. Не допускається обмеження свободи суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності у зв’язку з конвертацією валюти, відкриттям рахунку будь-якого виду або рухом коштів по цьому рахунку, крім випадків, передбачених відповідними законами.
  2. Рух капіталу в Україні є вільним. Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності мають необмежене право на вивезення коштів за межі України, крім випадків, передбачених міжнародними договорами та угодами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і випадків, коли рух капіталу пов'язаний з кримінальною відповідальністю.

 

Стаття 4. Судовий захист здійснення підприємницької діяльності

  1. Державний контроль за підприємницькою діяльністю здійснюється виключно органами державного контролю відповідно до закону.
  2. Орган державного контролю має право здійснювати перевірку (у тому числі – входити на підприємство, вимагати документи, перевіряти якість продукції, призупиняти виробництво  (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання) виключно за рішенням суду.
  3. Суд приймає рішення про перевірку діяльності підприємця лише у випадку, якщо орган державного контролю надав йому інформацію з обґрунтованою підозрою у порушенні підприємцем законодавства України.
  4. Якщо суд не ухвалив рішення про перевірку діяльності підприємця, вона не здійснюється. Підприємець має право вимагати і отримати відшкодування шкоди, заподіяної незаконною перевіркою.
  5. Докази, що були отримані в результаті перевірки, яка була проведена у порушення закону, юридичної сили не мають.
  6. Орган державного контролю має право перевіряти суб’єкта господарювання виключно з того питання, про яке йдеться в судовому рішенні.
  7. Здійснення заходів державного контролю різними органами державного контролю з одного й того самого питання заборонено.
  8. Порядок розгляду та вирішення судом питання відповідно до цієї статті визначається Кодексом про адміністративне судочинство України.
  9. Положення цієї статті не поширюються на заходи податкового контролю, що здійснюють податкові органи контролю, на діяльність, що здійснює Національний банк України, а також на заходи контролю за безпекою цивільної авіації.
  10. Всім органам державного контролю забороняється вимагати від підприємця інформації, що виходить за межі їх повноважень.
  11. Дія цього Закону не поширюється на дії, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінально-процесуальний кодекс України. Орган, що здійснює державний контроль за підприємницькою діяльністю, за зверненням органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, набуває право перевірки відповідно до рішення суду. До суду із позовною заявою про перевірку звертається орган, що здійснює дізнання та оперативно-розшукову діяльність, який надає судді відповідну інформацію про порушення законодавства підприємцем. Суддя розглядає питання одноосібно на закритому судовому засіданні без участі сторін.

 

Стаття 5. Прикінцеві та перехідні положення

  1. Внести зміни до таких законів України:

1) у Законі України «Про Кабінет Міністрів України» (Відомості Верховної Ради України 2014 р., № 13, ст. 222):

частину першу статті 13 доповнити новим пунктом 4 такого змісту:

«4) внесення Кабінетом Міністрів України на розгляд до Верховної Ради України проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік без дотримання вимог прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, встановлених статтею 2 Закону України «Про свободу економіки та підприємницької діяльності»;

доповнити статтею 161 такого змісту:

«Стаття 161. Відставка Кабінету Міністрів України у разі внесення на розгляд до Верховної Ради України проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік без дотримання вимог прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, встановлених статтею 2 Закону України «Про свободу економіки та підприємницької діяльності».

  1. Верховна Рада України за пропозицією не менш як третини від її конституційного складу може розглянути питання про відставку Кабінету Міністрів України у разі внесення на розгляд до Верховної Ради України проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік без дотримання вимог прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, встановлених статтею 2 Закону України «Про свободу економіки та підприємницької діяльності».
  2. Питання про відставку Кабінету Міністрів України не пізніше ніж через десять днів після внесення пропозиції розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України, на яке запрошуються всі члени Кабінету Міністрів України.
  3. Відставка Кабінету Міністрів України вважається прийнятою, якщо за це проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради України»;

пункт 1 частини першої статті 20 доповнити новим пунктом такого змісту «ініціює перед Президентом України питання щодо проведення всеукраїнського (законодавчого) референдуму з питань введення нового виду загальнодержавного податку, крім акцизного податку, або підвищення межі граничного розміру ставки за певним загальнодержавним податком, крім акцизного податку.»;

2) статтю 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 29, ст. 377) доповнити новими абзацами такого змісту:

«Принципом свободи руху капіталу, що полягає у:

недопущенні обмеження свободи суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності у зв’язку з конвертацією валюти, відкриттям рахунку будь-якого виду або рухом коштів по цьому рахунку, крім випадків, передбачених міжнародними зобов’язаннями України;

необмеженому праві всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на вивезення коштів за межі України, крім випадків, передбачених міжнародними зобов’язаннями;

вільному руху капіталу в Україні, крім випадків, передбачених міжнародними договорами та угодами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і випадків, коли рух капіталу пов'язаний з кримінальною відповідальністю.

 

  1. Кабінету Міністрів України:

у місячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

у двомісячний строк забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

 

Коментувати
Переглянути всі коментарі до цього законопроекту (0)