Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання у сфері містобудівної діяльності"

Категорії:Дерегуляція
Законопроект
Порівняльна таблиця
Пояснювальна записка

Проект

вноситься народними депутатами України

  

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання у сфері містобудівної діяльності

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

 

  1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

 

  1. У Законі України «Про архітектурну діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1999, № 31, ст. 246):

1) у частині першій статті 1

у абзаці другому після слова «авторського» додати слова «та державного»;

у абзаці третьому після слів «їх комплекси» додати слова «частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури»;

у абзаці четвертому слово «архітектори» замінити словами «сертифіковані та»;

у абзаці одинадцятому слова «подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо» замінити словами «та у встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядку повідомила про намір»;

абзаци тринадцятий - п’ятнадцятий викласти у такій редакції

«архітектор (інженер) - сертифікований фахівець, який веде особисту професійну діяльність у сфері архітектурної діяльності та несе відповідальність за результати своєї роботи;архітектурно-будівельний контроль - діяльність сертифікованих відповідно до статті 17 цього Закону фізичних осіб зі здійснення контролю за дотриманням проектувальниками та підрядниками вимог законодавства у сфері архітектурної та містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, містобудівної документації, проектної документації, вихідних даних, зокрема, щодо архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції, ведення загального та/або спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи, інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва;

саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності - акредитовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, професійні громадські об’єднання сертифікованих відповідно до статті 17 цього Закону фізичних осіб;»;

доповнити абзацами шістнадцятим, сімнадцятим такого змісту

«авторський нагляд - передбачена законодавством та договором із замовником професійна діяльність архітектора - автора затвердженого проекту об'єкта архітектури, спрямована на перевірку відповідності створюваного об'єкта архітектури архітектурним, технічним та іншим рішенням такого проекту протягом усього періоду будівництва відповідного об'єкта архітектури;

державний архітектурно-будівельний нагляд - діяльність центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного нагляду Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного нагляду сільських, селищних, міських рад, спрямована на дотримання особами, які здійснюють сертифікацію, архітектурно-будівельний контроль, експертизу проектної та містобудівної документації та авторський нагляд у сфері архітектурної та містобудівної діяльності вимог законодавства у сфері архітектурної та містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними архітектурної та містобудівної діяльності.»;

2) статтю 10 викласти у такій редакції

«Стаття 10. Архітектурно-будівельний контроль та наглядДля забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку архітектурно-будівельний контроль та нагляд.Архітектурно-будівельний контроль здійснюється під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Виконання будь-яких будівельних або підготовчих робіт на всіх об’єктах архітектури (крім об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта) без забезпечення архітектурно-будівельного контролю забороняється.Архітектурно-будівельний контроль здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, на підставі договору, який укладається ними (або юридичними особами, у складі яких вини працюють за основним місцем роботи) із замовником.

Здійснення архітектурно-будівельного контролю особами, які працюють у замовника (на постійній або тимчасовій основі, за трудовим договором, за договором підряду або за будь-яким іншим цивільно-правовим договором), у проектних або будівельних організаціях, які виконують роботи на підконтрольних об'єктах архітектури, а також особами які брали участь у розробці, експертизі проектів підконтрольних об'єктів архітектури забороняється.Особи, які здійснюють архітектурно-будівельний контроль мають право:

1) безперешкодного доступу на підконтрольний об’єкт архітектури;

2) складати акти перевірок;

3) видавати обов'язкові для виконання об’єктами контролю приписи щодо:усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення архітектурно-будівельного контролю, крім інформації та документів податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інших, не пов'язаних із здійсненням архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати під час контролю фіксування з використанням аудіо- та відеотехніки. Особам, які здійснюють архітектурно-будівельний контроль, забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням архітектурно-будівельного контролю.

Результати архітектурно-будівельного контролю фіксуються в журналі, що оформлюється у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий – у особи, яка здійснює архітектурно-будівельний контроль. Протягом 10 календарних днів з моменту завершення робіт на підконтрольному об’єкті архітектури особа, яка здійснювала архітектурно-будівельний контроль щодо підрядника з виконання підготовчих або будівельних робіт, зобов’язана передати свій примірник журналу на зберігання до відповідної саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності, яка видала такій особі кваліфікаційний сертифікат. У разі проведення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду, копія примірника журналу надається на вимогу органу державного архітектурно-будівельного нагляду.Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".»;

3) статтю 11 викласти у такій редакції

«Стаття 11. Авторський нагляд

Здійснення авторського нагляду за реалізацією затвердженого проекту об’єкта архітектури є обов’язковим.У разі виявлення відхилень створюваного об'єкта архітектури архітектурним, технічним та іншим рішенням такого проекту особа, яка здійснює авторський нагляд, повідомляє про це замовника, а у разі, якщо протягом 10 днів виявлені відхилення не були усунуті, також відповідного суб’єкта архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Порядок проведення авторського нагляду встановлюється Кабінетом Міністрів України.»;

4) статтю 16-1 викласти у такій редакції

«Стаття 16-1. Професійне самоврядування та саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності

Для здійснення професійного самоврядування у сфері архітектурної діяльності в Україні створюються і діють саморегулівні організації.

Акредитація саморегулівних організацій здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, на безоплатній основі шляхом прийняття відповідних наказів та внесення відомостей про них до реєстру, форма якого визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури.

Професійне громадське об’єднання, що претендує на акредитацію в якості саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності за відповідним, зазначеним у статті 17 цього Закону, видом робіт (послуг) повинно відповідати таким критеріям:

установчі документи містять фіксоване членство;

об’єднують у своєму складі не менше 25 відсотків від загальної кількості фахівців, які отримали кваліфікаційний сертифікат за відповідним видом робіт (послуг);мають відокремлені підрозділи в усіх регіонах України;

визначили правила і стандарти професійної діяльності, а також механізми контролю за їх дотриманням.

Для акредитації саморегулівної організації професійне громадське об’єднання подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, заяву із зазначенням напряму професійної діяльності, за яким передбачається здійснювати саморегулювання, до якої додаються:

1) засвідчені в установленому порядку копії установчих документів, рішення про внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

2) рішення органу управління об’єднання про намір набуття статусу саморегулівної організації (крім випадків, коли набуття такого статусу передбачено установчими документами);

3) інформація про:

відокремлені підрозділи об’єднання в усіх регіонах України;

наявність офіційного веб-сайту об’єднання, на якому, зокрема, оприлюднені установчі документи, правила та стандарти професійної діяльності, інформація про діяльність об’єднання: перелік членів об’єднання, органи управління та їх рішення, відокремлені підрозділи, їх контактні дані (місцезнаходження, телефон, факс, електронна пошта);

4) перелік членів об’єднання із зазначенням прізвища, імені, по батькові та номера кваліфікаційного сертифіката;

5) прийняті правила та стандарти підприємницької чи професійної діяльності, обов’язкові для виконання всіма членами саморегулівної організації, які, зокрема, визначають:

вимоги до членів саморегулівної організації, якості їх товарів, робіт та послуг на рівні, не нижчому, ніж визначено вимогами нормативно-правових актів, будівельними нормами, державними стандартами та правилами;

механізми контролю за дотриманням правил та стандартів професійної діяльності;

механізм відшкодування збитків, завданих споживачам унаслідок надання членами саморегулівної організації товарів, виконання робіт (послуг) неналежної якості.

За результатами розгляду поданих документів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, протягом десяти робочих днів з дня надходження приймається та оприлюднюється на своєму офіційному веб-сайті рішення про акредитацію саморегулівної організації або про відмову у реєстрації.

У акредитації саморегулівної організації може бути відмовлено за наявності хоча б однієї з таких підстав:

невідповідність об’єднання чи поданих ним документів вимогам цієї статті;

подання документів не в повному обсязі;

виявлення в поданих документах недостовірних відомостей, що було встановлено під час їх розгляду та перевірки.

Після усунення недоліків, що стали причиною відмови у реєстрації саморегулівної організації, об’єднання може повторно подати документи, які розглядаються відповідно до цієї статті.

У разі прийняття рішення про акредитацію саморегулівної організації відомості про неї у той же день вносяться до реєстру, який розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури.

До реєстру вносяться такі відомості:

дата, номер та електронна копія наказу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури про акредитацію саморегулівної організації;

напрям професійної діяльності, за яким здійснюється саморегулювання;

найменування, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження відокремлених підрозділів та їх контактні дані (телефон, факс, електронна пошта), органи управління, назва посади, прізвище, ім’я, по батькові керівника, кількість членів саморегулівної організації, веб-сайт.

Дата прийняття рішення (видачі наказу) та внесення відомостей до реєстру є датою акредитації саморегулівної організації.

Скасування акредитації саморегулівної організації із виключенням відомостей про неї із реєстру здійснюється протягом п’яти робочих днів після прийняття рішення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, за наявності хоча б однієї з таких підстав:

добровільної відмови об’єднання від статусу саморегулівної організації;

припинення або заборони діяльності саморегулівної організації;

судового рішення, прийнятого у встановленому законом порядку, яке набрало законної сили;

виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, за результатами здійснення нагляду за діяльністю саморегулівної організації фактів невідповідності об’єднання вимогам цього Закону та/або їх невиконання.

Одночасно із виключенням саморегулівної організації із реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті електронні копії наказу, яким скасовується акредитація саморегулівної організації разом із усіма матеріалами, що стали підставою для прийняття відповідного рішення.

Саморегулівна організація для внесення у реєстр інформує центральний органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, про зміни у відомостях, зазначених у цієї статті, протягом десяти робочих днів з дати їх настання.

Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності здійснюють такі повноваження з професійного самоврядування:

визначають правила і стандарти професійної діяльності, обов'язкові для виконання всіма членами таких організацій, а також передбачають механізм відшкодування збитків, завданих споживачам унаслідок надання членами саморегулівної організації товарів, виконання робіт (послуг) неналежної якості;

контроль за виконанням положень нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері архітектурної діяльності, забезпеченням належної якості робіт (послуг), що виконуються членами саморегулівної організації;

участь у розробленні нормативно-правових актів у сфері архітектурної діяльності;проведення кваліфікаційної сертифікацію виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури;участь у ліцензуванні господарської діяльності з будівництва об’єктів IV i V категорій складності;

захист своїх членів у питаннях судового та досудового вирішення спорів, пов'язаних із виконанням робіт (послуг) у сфері архітектурної діяльності, відповідно до закону;сприяння розвитку конкуренції у сфері архітектурної діяльності;

сприяння розвитку інформаційних технологій у сфері архітектурної діяльності;широке інформування суспільства про стан справ та соціально значущі проблеми у сфері архітектурної діяльності;

встановлення інших вимог щодо сумлінного виконання своїми членами робіт (послуг) у сфері архітектурної діяльності, забезпечення виконання ними вимог цього Закону, нормативно-технічних документів у сфері архітектурної діяльності.

В разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених сертифікованою відповідно до статті 17 цього Закону фізичною особою, відповідна саморегулівна організація в сфері архітектури, членом якої є така фізична особа, має право:

1) видавати обов’язкові для виконання об’єктом контролю приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) здійснювати притягнення об’єкту контролю до дисциплінарної відповідальності;

3) припиняти тимчасово дію кваліфікаційного сертифікату об’єкту контролю, з занесенням інформації до реєстру сертифікованих осіб, та обов’язковим повідомленням про таке припинення замовникам підконтрольних об’єктів архітектури;

4) позбавляти об’єкт контролю права на здійснення відповідної діяльності шляхом анулювання кваліфікаційного сертифікату, з занесенням інформації до реєстру сертифікованих осіб, та обов’язковим повідомленням про таке анулювання замовникам підконтрольних об’єктів архітектури.

Нагляд за діяльністю саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, шляхом збору, перевірки та аналізу інформації щодо їх відповідності вимогам, встановленим цим Законом.»;

5) у статті 17

у назві статті слова «професійна атестація» замінити словами «кваліфікаційна сертифікація»;

частини першу та другу викласти у такій редакції

«Господарська діяльність з будівництва об’єктів IV i V категорій складності підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за такими видами робіт:будівельні та монтажні роботи загального призначення;будівництво об’єктів інженерної інфраструктури;будівництво об’єктів транспортної інфраструктури.

Порядок ліцензування господарської діяльності з будівництва об’єктів IV i V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.»;

у частині третій після слів «орган виконавчої влади, що» додати слова «здійснює формування та»;

частини четверту та п’яту викласти у такій редакції

«Професійна діяльність відповідальних виконавців із створення об’єктів архітектури підлягає кваліфікаційної сертифікації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за такими видами робіт (послуг):розроблення містобудівної документації;архітектурне та інженерно-будівельне проектування;експертиза та обстеження у будівництві;архітектурно-будівельний контроль;інжинірингова діяльність у сфері будівництва в частині координації дій всіх учасників будівництва.Кваліфікаційна сертифікація виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, проводиться саморегулівними організаціями у сфері архітектурної діяльності.»;

у частинах шостої, сьомої та одинадцятої слова «професійна атестація» у всіх відмінках замінити словами «кваліфікаційна сертифікація» у відповідних відмінках;

у частині тринадцятій слова «можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов'язані із створенням об'єкта архітектури, без відповідної ліцензії» виключити;

у частині чотирнадцятій слово «атестованих» замінити словом «сертифікованих»;

доповнити новими частинами такого змісту

«Рішення про позбавлення сертифікованої особи (анулювання) кваліфікаційного сертифіката приймається саморегулівними організаціями у сфері архітектурної діяльності на підставі:

- заяви сертифікованої особи про позбавлення кваліфікаційного сертифіката;

- рішення суду;

- виявлення факту подання сертифікованою особою для проведення кваліфікаційної сертифікації недостовірних документів або інформації, що в них міститься;

- виявлення фактів неодноразового протягом року порушення сертифікованою особою вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері містобудування, або заниження сертифікованою особою категорії складності об'єкта будівництва з IV-V до I-III в тому числі одноразового;

- встановлення факту передачі кваліфікаційного сертифіката іншій особі для виконання окремих видів робіт.

У разі прийняття саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності рішення про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифіката протягом п'яти робочих днів сертифікованій особі надсилається повідомлення із зазначенням підстав прийняття такого рішення та вимогою повернути кваліфікаційний сертифікат, а до реєстру атестованих осіб вносяться відповідні відомості.

Кваліфікаційний сертифікат втрачає чинність з дати  внесення до реєстру атестованих осіб відомостей про позбавлення (анулювання) такого сертифіката.

Виконавець, якого позбавили кваліфікаційного сертифіката, має право повторно подати заяву про проведення кваліфікаційної сертифікації не раніше ніж через рік.»;

6) доповнити статтею 17-1 такого змісту

«Стаття 17-1. Особливості кваліфікаційної сертифікації осіб, які набули право на виконання робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, за законодавством іноземних держав

Особи, які набули право на виконання робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, за законодавством держав - учасниць Організації економічного співробітництва та розвитку мають право на виконання таких робіт (послуг) на території України на підставі кваліфікаційного сертифікату, який видається їм без проходження передбаченої статтею 17 цього закону кваліфікаційної сертифікації.

Особи, які набули право на виконання робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, за законодавством держав, не зазначених у частині першої цієї статті, мають право на виконання таких робіт (послуг) на території України на підставі кваліфікаційного сертифікату, який видається їм у порядку, зазначеному статтею 17 цього Закону.

Не потребує отримання сертифікату виконання робіт (послуг), не зазначених у частині четвертій статті 17, або зазначених у статті 19 цього Закону.

Для отримання кваліфікаційного сертифікату особи, зазначені у частині першій цієї статті подають до Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, заяву за формою, встановленою Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури, до якої додає копії легалізованих документів: що посвідчує особу; про освіту; що підтверджує право на виконання робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, виданий за законодавством держави - учасниці Організації економічного співробітництва та розвитку, а також документ про внесення плати за видачу кваліфікаційного сертифіката у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, у місячний строк розглядає заяву та видає заявнику кваліфікаційний сертифікат або надає мотивовану відмову у його видачі. Підставою відмови у видачі кваліфікаційного сертифікату може бути лише:

неподання документів, зазначених у частині четвертій цієї статті;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

невідповідність поданих документів вимогам держави - учасниці Організації економічного співробітництва та розвитку щодо виконання робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, якщо таку невідповідність прямо підтверджено відповідним органом держави - учасниці Організації економічного співробітництва та розвитку;

невідповідність виду робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, за документом виданим за законодавством держави - учасниці Організації економічного співробітництва та розвитку, відповідним видам робіт (послуг), кваліфікаційний сертифікат на виконання яких видається відповідно до статті 17 цього Закону.»;

7) у статті 20 частину другу виключити;

8) у абзаці другому частини першої статті 27 після слів «які мають» додати слова «відповідний кваліфікаційний сертифікат або»;

9) У тексті Закону слова «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» у всіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» у відповідному відмінку.

  1. У Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 34, ст. 343):

1) у частині першій статті 1

у пункті 7 після слова «затверджені» додати слова «та оприлюднені на офіційних веб-сайтах відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, а також центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, та у складі містобудівного кадастру»;

у пункті 8 слова «документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог» замінити словами «публічні, загальнодоступні відомості містобудівного кадастру про планувальні та архітектурні вимоги»;

доповнити пунктами 16-18 такого змісту

«16) декларація – повідомлення (що не є документом дозвільного характеру) про готовність суб’єктів містобудування до виконання підготовчих та/або будівельних робіт або про готовність об’єкту будівництва до експлуатації та посвідчує такі право або факт;

17) сервісні агенти – сертифіковані спеціалісти - члени саморегулівних організацій в сфері містобудування, які на договірних засадах здійснюють функції з надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

18) інспекційні агенти – сертифіковані спеціалісти - члени саморегулівних організацій в сфері містобудування, які здійснюють архітектурно-будівельний контроль на договірних засадах.»;

2) у частині другій статті 4 після слів «органи місцевого самоврядування» додати слова «саморегулівні організації»;

3) частину другу статті 5 доповнити словами «в разі, якщо вона набула чинності відповідно до Конституції та законів України, була оприлюднена та є загальнодоступною на офіційному веб-сайті замовника такої документації та на офіційному веб-сайті уповноваженого органу містобудування та архітектури у складі містобудівного кадастру відповідного рівня»;

4) у статті 6

у назві статті слова «контролю та» виключити;

у частині першій слова «центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю» замінити словами «органами державного архітектурно-будівельного нагляду»;

у частині третій

абзац перший викласти у такій редакції

«До місцевих органів державного архітектурно-будівельного нагляду належать:»

у абзацах другому та третьому слова «контролю» замінити словами «нагляду»;

абзац четвертий викласти у такій редакції

«Центральним органом державного архітектурно-будівельного нагляду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.»;

у абзаці п’ятому

після слова «про» додати слово «місцеві»;

слово «контролю» замінити словом «нагляду»;

5) у статті 7

у назві статті слова «контролю та» виключити;

у частині першій

у абзаці першому слово «контролю» замінити словом «нагляду»;

у абзаці п’ятому слова «професійної атестації» замінити словами «кваліфікаційної сертифікації»;

у абзаці сьомому слово «контролю» замінити словом «нагляду»;

абзац восьмий викласти у такій редакції

«7) надання (отримання), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, скасування документів, що посвідчують право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів:»

у абзаці дев’ятому слова «в межах відповідних населених пунктів» замінити словами «на їх територіях»;

у абзаці десятому слова «в межах відповідних міст» замінити словами «на їх територіях»;

у абзаці дванадцятому

слова «реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» замінити словами «забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду»;

слова «за межами населених пунктів і» та слова «в межах населених пунктів» виключити;

слова «сіл та селищ» замінити словами «територій сільських, селищних рад»;

у абзаці тринадцятому

слово «контролю» замінити словом «нагляду»;

слова «розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць» виключити;

у частині другій

слово «контролю» замінити словом «нагляду»;

слова «реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду» замінити словами «забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду»;

у частині третій слова «реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» замінити словами «забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду»;

у частині четвертій

слово «контролю» замінити словом «нагляду»;

слова «кваліфікаційним вимогам, встановленим законодавством України» замінити словами «наступним кваліфікаційним вимогам: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста за відповідним напрямом професійного спрямування (будівництво та архітектура або право), стаж роботи за фахом на службі в органах місцевого самоврядування та/або державній службі на керівних посадах не менш як три роки або на керівних посадах в іншій сфері не менш як п’ять років»;

слова «що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» замінити словами «забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду»;

у частині п’ятій

слова «контролю» замінити словами «нагляду»; [...]

Повний текст законопроекту у вкладеному файлі:

пЗУ Про містобудування.doc

 

Коментувати
Переглянути всі коментарі до цього законопроекту (0)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання у сфері містобудівної діяльності"

 

  1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Незважаючи на велику кількість спроб реформування, містобудівна діяльність в Україні залишається однією з найбільш складних та корумпованих сфер господарської діяльності.

Надзвичайно високі вимоги до містобудівної документації штучно консервують ситуацію з її тотальною відсутністю, провокуючи надзвичайний рівень корупції. Чиновники та організації-монополісти під час здійснення погоджень, видачі містобудівних та технічних умов продовжують посилатися на неоприлюднені відомості та документи. Контроль державних та самоврядних чиновників у будівництві залишається тотальним. Кращі архітектори ведучих країн, як і раніше, не можуть працювати в Україні під власним ім’ям без проходження додаткових обтяжливих процедур. Містобудівний кадастр й досі зберігає своє "факультативне значення" та не перетворився на повноцінне універсальне джерело містобудівної інформації. Органи охорони культурної спадщини залишаються "державою у державі" і діють по за межами загальних, встановлених містобудівним законодавством процедур, на підставі спеціальних, корупційно орієнтованих нормативно-правових актів. Ідея декларування у будівництві повністю дискредитована підзаконним регулюванням та практикою її виконання. Державна архітектурно-будівельна інспекція стала найбільшим символом корупції в Україні і, як орган, повністю себе дискредитувала, обклавши "даниною" не лише будівельників, але й операторів стільникового зв’язку, при розміщенні обладнання на існуючих об’єктах будівництва.

Цей законопроект спрямовано на законодавче виправлення згаданої ситуації.

 

  1. Мета та завдання прийняття акта

Представлений законопроект розроблено з метою кардинального вдосконалення правових механізмів здійснення контролю та нагляду у сфері будівництва, гармонізації норм українського та європейського законодавства, стимулювання розробки містобудівної документації, розвитку професійного самоврядування та незалежної професійної діяльності, забезпечення прозорості та загальнодоступності містобудівної інформації, розвитку містобудівного кадастру, істотного зниження корупційних ризиків із одночасним збереженням механізмів захисту інтересів держави та суспільства при здійсненні будівництва, здійснення необґрунтованого фінансового тиску на бізнес.

 

  1. Загальна характеристика і основні положення проекту нормативно-правового акта

Законопроект передбачає внесення змін до законів України «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», «Про теплопостачання», «Про будівельні норми», «Про охорону культурної спадщини», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», Кодексу України про адміністративні правопорушення, Бюджетного кодексу України, згідно з якими:

1) чітко розмежовуються поняття архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду:

архітектурно-будівельного контроль пропонується зробити сертифікованим видом професійної містобудівної діяльності, що обов’язково здійснюється на договірних засадах із забудовником з правом безперешкодного доступу на підконтрольний об’єкт архітектури; складання актів перевірок; видачі обов'язкові для виконання об’єктами контролю приписів; проведення перевірок відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проведення перевірки відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; залучення до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; отримання в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформації та документів, необхідних для здійснення архітектурно-будівельного контролю, крім інформації та документів податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інших, не пов'язаних із здійсненням архітектурно-будівельного контролю; вимагання у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; заборони за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; здійснення під час контролю фіксування з використанням аудіо- та відеотехніки;

державного архітектурно-будівельний нагляд залишається у віданні Мінрегіону (при цьому, ДАБІ, як окремий ЦОВВ ліквідується), місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та спрямований на дотримання особами, які здійснюють сертифікацію, архітектурно-будівельний контроль, експертизу проектної та містобудівної документації та авторський нагляд у сфері архітектурної та містобудівної діяльності вимог законодавства у сфері архітектурної та містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними архітектурної та містобудівної діяльності;

2) детально регламентовані вимоги до створення, реєстрації, повноважень та припинення самоврядних організацій у сфері містобудування;

3) види ліцензованої діяльності та об’єкти сертифікації визначаються на законодавчому рівні, разом з підставами їх позбавлення;

4) архітекторам, які за законодавством держав - учасниць Організації економічного співробітництва та розвитку мають право на виконання відповідних робіт (послуг), за їх заявою автоматично (без проходження бюрократичних процедур) видаються в Україні відповідні кваліфікаційні сертифікати;

5) уся містобудівна документація, ДБНи, містобудівні умови та обмеження визнаються чинними та підлягають застосуванню лише у разі та після їх оприлюднення на офіційних веб-сайтах відповідних органів, в тому числі у складі містобудівного кадастру;

6) план зонування території допускається розробляти не тільки у складі генеральної плану населеного пункту, але й у складі схеми планування території району (його окремих частин), що забезпечить здешевлення розробки містобудівної документації та довгоочікуваний комплексний підхід до забудови територій за межами населених пунктів (на відміну від дорогих та "крапкових" детальних планів території);

7) визнається, що розміщення телекомунікаційних об’єктів та монтаж обладнання в/на існуючих будівлях і спорудах, без зміни їх основних параметрів та конструктивної цілісності, не є містобудівною діяльністю та здійснюється відповідно до Закону України "Про телекомунікації", що позбавить операторів стільникового зв’язку найбільш поширеної форми "чиновницького рекету";

8) на законодавчому рівні встановлюється зміст, порядок видачі та процедура оскарження містобудівних умов та обмежень, встановлюється публічний характер та єдино джерело їх надання - дані містобудівного кадастру;

9) встановлюється публічний характер надання технічних умов і інформації, на підставі якої вони надаються, заборонено надання технічних умов із зазначенням інших строків або термінів їх чинності ніж передбачено законом;

10) усунено законодавчі колізії щодо визначення об’єктів експертизи проектів будівництва;

11) будівельні декларації реєструватимуться не чиновниками, а під власну відповідальність сертифікованими особами он-лайн на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду з накладанням свого електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом відкритого ключа, проте у органу державного архітектурно-будівельного нагляду залишається право із визначених законом підстав скасувати таку декларацію;

12) технічний нагляд перестає бути "внутрішньою справою" забудовника, а стає окремим видом контрольної діяльності сертифікованих осіб;

13) усі погоджувальні процедури у сфері охорони культурної спадщини постають частиною загального процесу розробки та погодження містобудівної та землевпорядної документації із внесенням відповідних відомостей до відповідних кадастрів, на засадах публічності, історико-містобудівні обґрунтування також постають частиною містобудівних умов та обмежень та надаються у межах єдиних строків та процедури;

14) усі індивідуальні дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт надаватимуться органами охорони культурної спадщини крім випадків, коли проведення таких робіт передбачено погодженою органами охорони культурної спадщини містобудівною документацією та/або документацією із землеустрою;

15) виходячи із перерозподілу функцій між замовниками, сертифікованими особами та органами публічної влади, відповідним чином уточнюється та перерозподіляється адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, встановлюється адміністративна відповідальність за заниження з IV-V до I-III категорії складності об'єкта будівництва;

16) скасовується обов’язкова сплата коштів за пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

  1. Нормативно-правова база у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є закони України «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», «Про теплопостачання», «Про будівельні норми», «Про охорону культурної спадщини», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», Кодекс України про адміністративні правопорушення, Бюджетний кодекс України.

Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України.

 

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного та місцевих бюджетів України.

 

  1. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття законопроекту забезпечить розвиток професійного самоврядування та незалежної професійної діяльності у сфері містобудування, кардинальне зниження рівня адміністративного тиску органів державної влади та органів місцевого самоврядування у цієї сфері, зниження корупційних ризиків, покращення інвестиційного клімату, економію коштів Державного та місцевих бюджетів завдяки скороченню кількості працівників контролюючих органів та здешевлення розробки містобудівної документації.

 

 

Народні депутати України